При будівництві невеликих будівель, а також будинків з дерева найпопулярнішим видом фундаменту є стовпчастий.
Головними перевагами такого фундаменту є:
- Низька вартість.
- Не трудомісткість зведення
- Висока швидкість будівництва фундаменту.
Крім цього, конструктивна особливість даного фундаменту створює низку незручностей та обмежень:
- Не дозволяється спорудження в будівлі підвалу або цокольного поверху.
- Якщо ґрунти, на яких зводиться будівля, знаходиться на рухомих ґрунтах, то при горизонтальних деформаціях спостерігається нестійкість фундаменту.
- Не застосовується до важких будівель.
- Використовуємо лише на рівних ділянках без рельєфних перепадів.
Щоб розрахувати необхідну кількість стовпів, необхідно визначити ряд величин: загальна площа фундаменту (докладніше у статті “Розрахунок необхідної площі фундаменту при будівництві“), площа перерізу стовпчастого елемента, а також кількість кутів та перетинів внутрішніх та зовнішніх стін у будівлі. Стовпи облаштують таким чином, щоб їх крок не перевищував 2,5 – 3 метри, і вони були вищими за рівень землі на 0,3 – 0,4 метри.
Етапи зведення стовпчастих фундаментів:
1. Розмітка майбутнього фундаменту.
2. Облаштування ями, що відповідає перерізу стовпа із глибиною від 0,7 м.
3. Створення піщаної подушки на дні ями завтовшки близько 0,2 м.
4. Встановлює опалубку для будівництва монолітного залізобетонного стовпа.
5. Монтується каркас із композитної склопластикової арматури необхідного діаметра (докладніше у статті “Розрахунок необхідного діаметра та кількості композитної арматури при армуванні стрічкового монолітного фундамента“). Каркасна сітка виготовляється з розміром осередків 200х200 або 250х250 мм.
6. Заливання бетону.
7. Створення шару гідроізоляції поверх стовпа.